Паля
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:30, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Паля́, -ля́ти, с. = Паленя. Ум. Палятко. Вх. Лем. 446.
Паля, -лі, ж. 1) Свая. Ном. № 1232. Поженуть чоловіка п’ятнадцять палі бить. ЗОЮР. І. 75. Посеред ставу вбито чотирі палі товстеньких. Кв. II. 85. Палю забивати. Кромѣ прямого значенія: сильно выпивать, напиваться пьянымъ. Не за кожним разом таку палю забивали, хоча й на сухо ніхто не виїзджає. Св. Л. 60. 2) Колъ. На палю вбивати. Сажать на колъ. 3) Дѣтск. Палка. 4) Ударъ линейкой по рукѣ. Палі дати. Ударить линейкой по ладони.
