Шпацір

Шпацір, -ру, м. Прогулка. Котл. стежити, шпигувати (за кимось).

Шпацір(Прогулянка), шпацир, шпацирувати (Походжати, прогулюватися), шпацірувати ; - бр. шпацир, розмовне слово, що означає прогулянку. Його часто використовують для опису неспішної прогулянки , особливо в минулому. spacer, [spacerz, szpacer, szpacyjer, spacyrJ Прогулянка; місце для прогулянки, (розм.) spac(Прогулянка) spacfr, spacfrka, spacir; - запозичення з німецької мови; н. spazieren (гуляти), Spazier(gang) (Прогулянка) (де gang вжито у значенні Хід) походить від іт. spaziare (гуляти, прогулюватися, походжати), яке продовжує лат. sраtiari, утворене від spatium (Простір, шлях, місце для прогулянок), що споріднене з укр. спіти.