Накпити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:57, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Накпи́ти(-ся), -кплю(-ся), -пи́ш(-ся), гл. Насмѣяться, вдоволь поиздѣваться. І колько ся з нього накпили. Федьк. Не на теє мене мати родила, щоб Маруся з козака накпила. Грин. III. 239.