Накпити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:57, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Накпи́ти(-ся), -кплю(-ся), -пи́ш(-ся), гл. Насмѣяться, вдоволь поиздѣваться. І колько ся з нього накпили. Федьк. Не на теє мене мати родила, щоб Маруся з козака накпила. Грин. III. 239.