Назолити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:57, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Назоли́ти(-ся), -лю́(-ся), -лиш(-ся), гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолив(ся). НВолын. у. 2) Нащелочить, набучить.