Старук

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:45, 26 жовтня 2025; Koremnova.fmmh25 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Старук, -ка, м. Старикъ. Прийшов якісь старук. Гн. II. 106.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Слово “старук” — це діалектизм, що означає “старий чоловік” або “старик”. Воно вживається переважно в західноукраїнських говірках і зафіксоване в кількох авторитетних словниках української мови Частина мови: іменник, чоловічий рід, істота. Значення: старий чоловік, дід, старик — у розмовній або діалектній формі. Походження: слово має корінь “стар-”, як і “старий”, “старість”, “старик”. Суфікс “-ук” додає відтінок зменшення або фамільярності. Вживання: зустрічається в народній мові, фольклорі, літературі, особливо в текстах, що передають західноукраїнське мовлення. Приклад вживання: “Прийшов якийсь старук і сів край печі, мовчки слухаючи балачки молодих.” (Умовний приклад, стилізований під народну оповідь)

Ілюстрації

Staryk2610.PNG Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BA https://slovnyk.me/dict/sum/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BA Словник української мови в 11 томах Словник Бориса Грінченка

Зовнішні посилання