Дівчище
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:44, 24 жовтня 2025; Asdidorenko.fmmh25 (обговорення • внесок)
"Словарь української мови"
Дівчище, -щі, ж. Ув. отъ дівка.
ДІВЧИ́ЩЕ, а, ж. Збільш. до ді́вка, зневажл. молода неодружена особа жіночої статі 1. Ач, яка здоровенна дівчище (Сл. Гр.); — Мала вона свій розум у голові, але затовкли.. Господи, що тота дівчище не натерпілася за свій вік (Фр., 1, 1955, 265).
Джерела:
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 298. https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%89%D0%B5
