Снівниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:05, 21 жовтня 2025; Oibazyliuk.fpmv25 (обговорення • внесок)
Снівниця, -ці, ж. = Оснівниця. Чуб. VII. 411. Пряжу оснують на снівницю. Грин. II. 19.
Сучасні словники
[СНІВНИЦЯ, і, ж. Ткацьке знаряддя - пристрій, на якому снують основу якої-небудь тканини. В горницях було тихо, тільки було чути, як за стіною рипіла снівниця, неначе скреготала сорока (Н.-Лев., VII, 1966, 118); *У порівн. Глухо стугоніли й поскрипували [крила вітряка] і, мелячи комусь мливо, намотували на свої кінці, мов на снівницю, місячну пряжу (Стельмах, І, 1962, 152).]
