Снівниця
Снівниця, -ці, ж. = Оснівниця. Чуб. VII. 411. Пряжу оснують на снівницю. Грин. II. 19.
Сучасні словники
[СНІВНИЦЯ, і, ж. Ткацьке знаряддя - пристрій, на якому снують основу якої-небудь тканини. В горницях було тихо, тільки було чути, як за стіною рипіла снівниця, неначе скреготала сорока (Н.-Лев., VII, 1966, 118); *У порівн. Глухо стугоніли й поскрипували [крила вітряка] і, мелячи комусь мливо, намотували на свої кінці, мов на снівницю, місячну пряжу (Стельмах, І, 1962, 152).]
Ілюстрації
Медіа
Шаблон:Https://www.tiktok.com/@lilia hor/video/7111528664415702277?is from webapp=1&sender device=pc
Див. також
Джерела та література
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F https://kredens.org/entry.page.php?articles=240 https://www.tiktok.com/@lilia_hor/video/7111528664415702277