Середопістя

Середопістя, -тя, с. Середопістя, -тя, с. «Середохрестя» або «Середопістя» – так називали українці четвертий тиждень Великого посту, адже він уважався «переломним», тобто серединним.

Зміст

1 Див.також
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Зовнішні посилання

Див.також

У СЕРЕДОПІСТЯ НА ЛІД НЕ СТАВАЙ!

Наші традиці

Через 20 днів після початку Великого сорокаденного посту відзначають Середопістя, яке завжди припадає на середу. Загалом Середопісним є весь четвертий тиждень Великого (Передвеликоднього, Великоднього) посту. У народній традиції українців на Середохресну середу випікали з пшеничного борошна прісне обрядове печиво у формі хрестиків, яке так і називали - “хрести”. Його зберігали до того часу, коли їхали в поле сіяти яровину. Перед тим, як зробити перший засів, господар і вся сім'я з'їдали по такому середопісному коржикові, а одне печиво-”хрест” клали на ріллю, “щоб добре родила”.

Так називали українці четвертий тиждень Великого посту, адже він уважався «переломним», тобто серединним. Казали навіть, що опівночі з середи на четвер, якщо уважно прислухатися, можна почути тріск – так піст навпіл ламається. Тож люди у цей час не спали — прислухалися, а дехто й на вулицю виходив. Ще б пак: хто цей звук почує, протягом року не хворітиме і ніколи кістки не зламає! Народна прогностична прикмета говорить: - Тепле Середопістя — теплий Великдень.