Хрьокати

Хрьокати, -каю, -єш, гл. = Хрокати.

Сучасні словники

ХРЬОКАТИ1, аю, аєш, недок. Те саме, що хрюкати. В неясному ранковому світлі табун здавався темною плямою, тільки інколи, відбившися від стада, раптом виринала голова з гілчастими рогами, і олень, хрьокаючи, знову ховався в рухливій гущі (Багмут, Щасл. день.., 1959, 227); Лукії здалося, що в комірчині дужче стало чути отой незнайомий запах, схожий на псину. Але дівчина була певна, що тут був не пес. Ні, пес не хрьокає (Донч., III, 1956, 68); // Видавати подібні звуки (про механізми, пристрої і т. ін. ). Прогуркотіла півторатонка з глиною. Шофер давав сигнали, і сирена хрьокала, як дикий гірський кабан (Донч., II, 1956, 171).

ХРЬОКАТИ2, аю, аєш, недок., перех. і неперех., риб. Бити по воді хрьокалом, видобуваючи глухі звуки під час ловлі риби. Напинається через річку сітка, а рибалки заїздять човнами з «хрьокалами» в руках, «хрьокають» - наганяють рибу... (Вишня, І, 1956, 156).

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=e0gmFLT3e14

Джерела та література

1. Https://slovnyk.ua/index.php?swrd. URL: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 (дата звернення: 20.10.2025).