Шпацір

Шпацір, -ру, м. Прогулка. Котл. стежити, шпигувати (за кимось)•>. Шпацір <<Прогулянка>>, шпацир <<ТС.>>, шпацирувати <<Походжати, прогулюватися•>, шпацірувати <<ТС.>>; - бр. шпацир, розмовне слово, що означає прогулянку. Його часто використовують для опису неспішної прогулянки або прогулянки, особливо в минулому. п. spacer, [spacerz, szpacer, szpacyjer, spacyrJ <<Прогулянка; місце для Прогулянок>>, (розм.) spac(r <<Прогулянка•>, СЛЦ. (розм ., заст.) spacfr, spacfrka, нл. spacir; - запозичення з німецької мови; н. spazieren <<гуляти•>, Spazier(gang) <<Прогулянка•> (де gang <<Хід•>) походить від іт. spaziare <<гуляти, прогулюватися, походжати•>, яке продовжує лат. sраtiari «ТС.•>, утворене від spatium <<Простір, шлях, місце для прогулянок•>, що споріднене з укр. спіти.

Приклад вживання:

"По-недільному зодягнене жіноцтво паювалося в гурти, виходила на шпацір молодь". "Повільно, наче на шпацір, йшли ми з Владеком по кам'яній сапі".

Джерело : https://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/Slovnuk/etymolog_slovnyk_tom6.pdf