Шкряботіти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шкряботі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Царапать, скресть. Діду, діду! щось до нас у двері шкряботить. Рудч. Ск. II. 15.

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет романогерманської філології}}