Цілити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:48, 27 квітня 2025; S.horbatiuk (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Цілити, -лю, -лиш, гл. Цѣлить, мѣтить. Цілив в ворону, та попав в корову. Ном. № 1784.

Цілити, -лю, -лиш, гл. Исцѣлять.

Сучасні словники

Словник.ua

ЦІЛИТИ

1. Те саме, що цілитися.

Цілив в ворону, та попав в корову (Номис, 1864, № 1784); - Що оглянеться він [арештант], - а очі аж горять,- я все в нього цілю, все в нього цілю. Та так аж до села довів (Хотк., І, 1966, 88); Невідомий, сховавшись за стовбуром, цілить жінці просто в голову... - Гей, - гукає Явдоха.- Гей, не стріляй! (Донч., III, 1956, 54).

2. перен. Мати на увазі кого-, що-небудь, натякати на когось, щось.

[Ізоген:] Наш ворог тямить, чим держиться церква,- і вже не важить на овець, лиш цілить у пастирів, щоб розточить отару (Л. Укр., III, 1952, 297); Остапчук прекрасно розумів, куди цілить Данилевський. Який секретар райкому не хотів би, щоб строки в нього були справні, тим більше, коли відомості йдуть в обласні організації (Жур., Вечір.., 1958, 161); - А вся ця нерозпорядливість від чого? - люто витріщається Барильченко.- Думаєте, від нестачі ума? Від риб'ячого серця - ось від чого! Ця розмова безпосередньо цілила вже в особу виконроба товариша Красулі (Гончар, Тронка, 1963, 275).

3. Виліковувати, вигоювати.

Узявся він рани душевні цілити І ліки змінив на перо: Розгублений батько, знедолені діти Знайшли в його слові добро (М. Тарн., З дал. дороги, 1961, 166); Як добре слово треба нам у радості і в горі. Як зогріває і цілить воно в такі хвилини (Дор., Три богатирі, 1959, 71).

Ілюстрації

Zcilennya-dlya-vichnosti.jpg TYHJKMsd.jpeg YHJklsdfg.jpg


Медіа

Джерела та література

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=цілити

https://youtu.be/bv7-YreYF-U?si=paGvMyD2JYHCh8kA

https://youtu.be/c8l0I-FxxT0?si=9HUuQz0CiYSZJNpb

Див. також

https://wiki.kubg.edu.ua/Цілитися

Цікаві факти або додаткова інформація

1. У народній культурі знахарів і травників називали «цілителями», оскільки вони не лише лікували фізично, а й відновлювали гармонію людини з природою.

2. У художній літературі слово «цілити» часто вживається в переносному значенні, наприклад: «Слово, що цілить душу» – тобто заспокоює, лікує від переживань.

3. У військовій справі та мисливстві вміння «цілити» визначала влучність стрільця, і цей термін був надзвичайно важливим для воїнів.

4. Існують стійкі вислови: «цілити просто в серце» (емоційно впливати на людину) або «цілити на успіх» (прагнути досягти мети).

5. У деяких давніх текстах процес зцілення прирівнювали до стрільби: як стріла точно влучає в ціль, так і лікування має потрапити в корінь проблеми.

6. Слово «поцілунок» споріднене зі словом «цілити» (у значенні лікувати), адже колись вважалося, що поцілунок може «зцілювати» від болю та суму.