Убіч
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:20, 25 квітня 2025; A.ostertah (обговорення • внесок)
Убіч, убочу, м. убіч, убочі, ж. 1) Сторона (предмета), бокъ. Гол. Од. 62. 2) Косогоръ. Шейк. Сидить пугач на убочу, на вітер надувся. Нп.
Зміст
Сучасні словники
Схил гори (словник лемківської говірки)
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Сучасні словники
Ілюстрації
|
|
|
|
|
