Покурити

Покури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Покадить. 2) Покурить. От він полежав трохи, покурив люльки. Рудч. Ск. II. 179. 3) Не покуриш. Не удастся тебѣ. Мабуть не на таких наскочив, не покурить. Рудч. Ск. І. 75.

Сучасні словники

Слово «покурити» — це доконаний вид дієслова курити, що вживається в значенні:

Викурити щось (трохи або повністю), зазвичай — тютюн, сигарету, люльку тощо.

Означає короткотривалу дію паління, часто з натяком на одноразовість або нетривалість.

Тлумачення:

Покурити — це:

зробити дію куріння (паління) певний час; викурити щось одне або декілька разів.

Приклади вживання:

Вийшов на балкон покурити. Дай сигарету, я швиденько покурю. Дідусь сів під деревом і покурив люльку.

Синоніми:

викурити запалити (в контексті сигарети) зробити перекур (розмовне)

Ілюстрації