Ікрець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:02, 25 квітня 2025; A.ostertah (обговорення • внесок)
Ікре́ць, -ця, м. Самка рыбы. Вх. Пч. II. 21. См. Ікровиця.
Зміст
Сучасні словники
Ікрець (ікре́ць, -ця) — іменник чоловічого роду. Значення: – Самка риби, що має ікру, тобто риба в період нересту або готова до відкладання ікри.
Походження: Слово пов’язане з "ікра" — риб’яча насіннєва субстанція, і продовжується через суфіксальне утворення (подібно до "ягня" — "ягнець").
Синоніми: Ікровиця — інше старе або діалектне слово з тим самим значенням (часто вживане у словниках XIX–поч. XX ст.). Рибина (в контексті риболовлі, якщо хочуть підкреслити стать). У сучасній мові рідко диференціюють за статтю, тому "самка риби" вживається описово. Приклад уживання: Рибалки раділи, впіймавши ікреця, бо в ній було багато ікри. У воді блиснув ікрець, шукаючи місце для нересту.
Ілюстрації
|
