Забобонний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:01, 25 квітня 2025; A.ostertah (обговорення • внесок)
'ЗАБОБОННИЙ, а, е. 1. Який вірить у забобони (у 1 знач.); схильний до забобонів. Арсен не був забобонним, але чомусь відразу подумав, що його чекає невдача Дмит., Розлука, 1957, 241). К. ПС. 81.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 2. Оснований на забобонах (у 1 знач.), викликаний забобонами. Змучений забобонним страхом, Йон згоджувався на все (Коцюб., І, 1955, 280); Сахно, звичайно, не надала особливого значення забобонним і безпідставним побоюванням Йонеску (Смолич, І, 1958, 49); Десь далеко кричали сови, і, прислухаючись до їхнього крику, повторював забобонне віщування Лимон Базалій (Шиян, Вибр., 1947, 15).
Ілюстрації
| x140px | |
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
| |
|
|
|