Уз
Уз. пред. Возлѣ, около, при, вдоль, мимо. Уз край світу ставиш гори. К. Псал. 170. Увечері ж, як скрізь народ відпочивав, посівши на низьких уз гулицю порогах. К. Дз. 173.
Уз — це архаїчний або діалектний прийменник, який має значення: біля, коло, при, уздовж, повз. Він вживався у староукраїнській мові або в літературних контекстах з архаїчним стилем. Це слово не є загальновживаним у сучасній українській мові, проте трапляється в класичній літературі, зокрема у творах Тараса Шевченка чи інших авторів доби романтизму.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
| |
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет української філології, культури і мистецтва]]
[[Категорія:Словник Грінченка і
сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2025 року]]