Широчезний

Широчезний, широченний, -а, -е. Очень широкій. К. ЧР. 320.

Зміст

1 Сучасні словники
- 1.1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШИРОЧЕЗНИЙ, а, е, розм. Надзвичайно широкий (у 1-6 знач.). Ті канапи, крісла, котрими були заставлені світлиці, ..те широчезне старинне ліжко, де лягло б десять душ, та ще було б місце,- все те здавалось їй чудним, непотрібним (Н.-Лев., І, 1956, 162); Ми йдемо широчезним шляхом (Кол., На фронті.., 1959, 66); В просторому, на одне широчезне вікно, щойно побіленому та пофарбованому класі.. повнісінько набилося хлопчаків та дівчаток (Коз., Листи.., 1967, 6); Дивний був оцей велетень, Іван Переверза: могутня постать, неслухняна, розпатлана чуприна, широчезні брови (Ткач, Плем'я.., 1961, 183); Простягнена на столі рука його, рука робітника - важка, з широчезною долонею і чорним пилом, ..ворушилась (Донч., V, 1957, 221); Голову вткнуто йому на широчезних могутніх плечах, а ввесь Тимоха держався на двох стовпах, обутих у велетенські чоботища (Гр., І, 1963, 283); Добувши перепустку, ми без перешкод прибули до селища, що лежало на широчезній галявині між двома лісами (Досв., Вибр., 1959- 43); Думав Давид про широчезні неоглядні простори степові, про тисячі Обухівок, глухих і темних, на далеких глухих гонах (Головко, II, 1957, 78); Широчезна мережа по містах і селах нашої Радянської України культурно-освітніх закладів (Вишня, І, 1956, 320); Широчезне поле діяльності наших профспілкових організацій, великі права й необмежені можливості мають вони (Літ. газ., 24.III 1959, 1).

ШИРОКИЙ, а, е. 1. Який має велику ширину (у 1 знач.); протилежне вузький. Широкий шлях замовк: ні пішки, ні на возі Ніхто його не турбував (Гл., Вибр., 1951, 85); В нас по містах вибудувані пишні будинки з ясними вікнами, з широкими ворітьми (Вовчок, І, 1955, 379); Біліє широка бинда гречки, і пахощі повівають (Коцюб., І, 1955, 459); Ми виїхали на широку вулицю й хутко подались нею (Досв., Вибр., 1959, 65); Бійці з захопленням дивилися, як молодший лейтенант став на якийсь широкий карниз і швидко пішов босими ногами усе вище й вище (Гончар, III, 1959, 101); // Який значно переважає своїми розмірами в ширину інші подібні, однорідні предмети. Йому вподобались здорові сиві очі, що тихо сяли з-під довгих вій та широких, як покоси, русявих брів (Коцюб., І, 1955, 23); Листя широке магнолій важке, нерухоме Кованим сріблом здається (Л. Укр., І, 1951, 163); Старий почав терти широкою шорсткою долонею лоба (Панч, Синів.., 1959, 7); Тяжко ревнули широкими горлами чавунні гармати (Довж., І, 1958, 259); // Товстий, масивний, великий (про частини тіла). В дверях з'явивсь Бичковсикий, високий, поставний, плечистий. Широкі груди аж випнулись (Н.-Лев., VI, 1966, 34); Синя керсетка так і обхопила широкі плечі, високі груди (Мирний, IV, 1955, 253); Якийсь витрішкуватий рудько [рудий] з ластовинням на широкому виду никав поміж людьми (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 11); - Геть! Геть! - кричить на неї Тимко і тягне за плечі, але вона виривається з його рук, цупить граблями Дениса по широкій спині (Тют., Вир, 1964, 273); Лють притемнила йому світло-жолудеві очі і поволячи нахилила широку негнучку шию (Стельмах, І, 1962, 530); Здавалося, він дрімав навсидячки, зануривши своє широке підборіддя в кучеряві вилоги кожушка (Гончар, III, 1959, 249); // Те саме, що огрядний. - Якби, о. Мойсей, з нас двох та зробився один піп! - каже було о. Хведор,- що б то за диво вийшло! Який би то був піп! і великий, і широкий, і товстий, і довгий! (Н.-Лев., І, 1956, 117); Стояв [Корнюша] перед Романом широкий і незграбний, неначе куль муки, на якого ще поклали кулик (Стельмах, І, 1962, 513).