Хутенький

Хутенький, -а, -е, хутенько, нар. Ум. отъ хуткий, хутко.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХУТЕНЬКО. Присл. до хутенький. Потім в човни метнувсь [Еней] хутенько, Поплив по Тибру вниз гарненько (Котл., І, 1952, 201); Семен хутенько глянув убік (Март., Тв., 1954, 124); - Боже! гарно як. Дивлюсь, І серце так хутенько б'ється в грудях, А в голові складаються пісні... (Сам., II, 1958, 12); Друга ніч. Коли сестриці Вже поснули у світлиці, Враз Марися підвелась І хутенько одяглась (Перв., Казка.., 1958, 55); Хутенько потім Кармелиха спродала хату свою, попрощалася з усіма й покинула село з дочкою (Вовчок, І, 1955, 366); На береженьку стояла, стояла, Свого милого чекала: Ой прибудь, прибудь хутенько, Розвесели смутне серденько (Пісні та романси.., І, 1956, 104).

Ілюстрації