Щипа
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:35, 15 квітня 2025; Mv.boiko (обговорення • внесок)
Щи́па, -пи, ж. 1) Щепка. Вх. Лем. 487. 2) = Клешня (у рака). Вх. Лем. 487. См. Щипало.
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови. Щипа (1), виг. Уживається як присудок за знач. щипати і щипнути. Щипа (2), а, ч., діал. Клішня. Мене щось стисло за серце, мов чорний рак здоровим щипом (Фр., IV, 1950, 200).
