Бештати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:06, 22 червня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Бештати, -таю, -єш, гл. Бранить, срамить, давать нагоняй. Я його вже добре бештав. Шейк. Бештає за гріхи вдівця молодого. Рудан. I. 158.