Гніздитися

Гніздитися, -зджуся, -дишся, гл. Гніздиться. Левиц. І. 95. Яструбам з орлами не тутка гніздитись. О. 1862. І. 110. ГНІЗДИ́ТИСЯ и́ться, недок. Жити де-небудь (про птахів, тварин); мостити, мати гнізда. Приклад: Тут [на пригірку], як твердив тухольський провідник, .. гніздилася медведяча матка. (І. Франко) Там лиш сови під кришею гніздяться. (Б. Лепкий) Багато птахів на тій батареї гніздилось. (О. Гончар) перен. Мати притулок; міститися (про людей). Приклад: В маленькій .. хатині, перегородженій тонкою грубою, живе по три, по чотири сім'ї. Господь їх знає, де вони там гніздяться! (І. Нечуй-Левицький) перен. Влаштовувати житло. Приклади Як птахи, вертались, гніздилися люди. (І. Нехода) перен. Розміщуватися де-небудь групою, купкою. Приклад: Прілий дух гнилих пнів, запах кладовища лісного йшов на них з пущі, де трухліли мертві смереки та гніздились погані гриби. (М. Коцюбинський) Звідусіль кричали, тюкали хлопчаки, що гніздилися на покрівлях навколишніх будинків. (А. Хижняк) З ліжка можна було легко стрибнути на велику піч, на якій радо гніздилась дітвора. (І. Чендей) перен. Міцно триматися в кому-, чому-небудь, десь; коренитися. Приклад: Журба та досада гніздилися в душі, ножем повертались у серці. (Панас Мирний) Мала лише те виразне почуття, що якась тяжка пайка отруї, що гніздилася десь у неї на дні в душі вже здавна, спала тепер. (О. Кобилянська) Дні несамовиті вершать, а чи розпочинають путь – по спогадах, що в пам'яті гніздяться. (В. Стус)

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет романо- германської філології}}