Дігтярчук
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:58, 14 квітня 2025; Oyivashyna.fj24 (обговорення • внесок)
Дігтярчук, -ка, м. Мальчикъ лавочникъ у торговца дегтемъ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ДІГТЯР, а, ч. Той, хто виготовляє або продає дьоготь. Тут можна було зустріти.. полупанків, котрі з дігтярів, чумаків.. повиводили своїх дітей у «люди» (Мирний, II, 1954, 259). Слово Дігтярчук — це українське прізвище. Воно походить від слова дігтяр — людина, яка варила або продавала дьоготь (смолу з деревини). Суфікс -чук означає «син» або «нащадок». Тобто Дігтярчук — це «син дьогтаря» або «нащадок того, хто займався дьогтем».
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/{{{підрозділ}}}]]
