Провал

Провал, -лу, м. = Провалля. Вх. Зн. 56.

Сучасні словники

Тлумачний словник української мови

ПРОВАЛ, у, ч. 1. Дія за знач. провалити, провалювати і провалитися, провалюватися 1, 5. Землетруси поділяються на три великі групи залежно від причин, якими вони обумовлюються. Першу групу утворюють обвальні землетруси, що викликаються значними обвалами в горах, провалом стелі великих печер (Наука.., 6, 1958, 55); Соціалізм, як могутній щит, захищає народи від експорту контрреволюції. Яскравим підтвердженням цього є провал інтервенції імперіалізму США проти героїчної Куби в 1961 і 1962 роках (Ком. Укр., 11, 1963, 18); Боляче переживав [Бронко] провал справи, в яку вклав свою душу (Вільде, Сестри.., 1958, 224).

2. Крізний отвір у чому-небудь унаслідок пробою, пролому і т. ін. Мур світився великим провалом, що його учинила бомба російських артилеристів (Добр., Очак. розмир, 1965, 170); * Образно. Бували години і дні, які залишалися позаду чорними провалами (Коз., Гарячі руки, 1960, 129); // Глибоке провалля (у 1 знач.). Ліс був рідкий, гори невисокі, скал ані сліду, та й яри не глибші понад звичайну міру гірських провалів (Фр., III, 1950, 140).

3. перен. Те саме, що невдача. Я щиро переживав провал вистави (Панч, На калин. мості, 1965, 38); - Як провалилась на першому екзамені, так і пішло відтоді... Самі провали! (Головко, І, 1957, 456); Наступ гітлерівських полчищ на Москву зазнав повного провалу (Наука.., 4, 1970, 42); // Припинення діяльності (законспірованої особи, нелегальної організації і т. ін.) внаслідок арешту, розгрому, зради і т. ін. В Калинівці вбито Колю Архиповича, а всіх його товаришів по підпіллю замучено в гестапо. Почалися провали і в інших селах (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 30); Невже провал і всі загинули? Ні, цього не може бути. Там Трохим Маркович Задорожний. Він не дасть... (Петльов., Хотинці, 1949, 164).

4. Стан тимчасової втрати пам'яті, свідомості. Однаково - хоч пить, хоч вилить! І потім - пам'яті провал, Неначе хтось минуле виїв... (Рильський, Поеми, 1957, 179); - Не знаю, з ким маю честь. Гість миттю розплющив очі : - А я хіба не сказав, не відрекомендувався? Провали в пам'яті (Хижняк, Килимок, 1961, 30).

Вікіпедія

Провал — термін, який має кілька значень.

Провал — глибока яма, яр, западина, розколина на земній поверхні.

Провал — ділянка земної поверхні, на якій під впливом обвалення внаслідок підземних гірничих робіт розвиваються ями, западини, розколини, яри тощо.

Провал — пролом, вирва.

Провал, провальний конус (лійка, воронка) — карстова западина, утворена в результаті провалу склепіння підземної порожнини, яка виникла шляхом вилуговування гірських порід. Син. — лійка провальна.

Провал — пониження округлої або асиметричної форми глибиною понад 0,25 м, що виникає при швидкому (хвилини-дні) обваленні покривних або карстових порід.

Провал вулканічний — негативна форма рельєфу, яка утворюється внаслідок вимивання і часткового розчинення пухкого вулканічного матеріалу ґрунтовими водами. Син. — потони, карст вулканічний.

Провал — крупна фракція сипкого матеріалу у трубі-сушарці, яка не може бути захоплена газовим потоком.

Провал — печера в Криму.

Етимологічний словник української мови

Вали́ти — «збивати донизу, руйнувати; рухатись масою».

псл. valiti, valjati «крутити, вертіти, котити», пізніше «качати по землі, розкладати, руйнувати»;

споріднене з лит. volióti (võlioti) «катати», лтс. vàlât «катати, вертіти», дінд. vâlati «крутиться; повертається», valayati «котить, повертає», двн. wallan «кипіти, бурлити», нвн. wallen «тс.», лат. volvo «обертаю, качаю», гр. ἑλύω «згинаю, звиваю», алб. valë «хвиля»;

іє. *uоl-/уеl› «крутити, вертіти, котити»;

р. вали́ть, валя́ть, бр. валі́ць, валя́ць, др. валити, валя́ти, п. walić, walac, ч. valiti, váleti, слц. valiť, váať, вл. walić, waleć, нл. waliś, walaś, болг. ва́лям, м. вали «валяє», схв. Ва́љати, слн. valíti, váljati, стсл. валити сѧ валгати сѧ;

Про́ва — «униз». Пов’язане з вали́ти.

Ілюстрації

Джерела та література

Тлумачний словник української мови.

Вікіпедія.

Етимологічний словник української мови.