Привід
Привід, -воду, м. 1) Руководство, предводительство. А дурень за моїм приводом працює. Г. Барв. 307. Рад би я встати та й привід дати своєму дитяточку. О. 1862. IV. 40. (Нп.). Всюди привід дав, а татусь тільки за нею, хоть і не дуже то покійник любив за чужим приводом ходить. Сим. 202. Моторний, сміливий, він скрізь давав усьому привід. Мир. ХРВ. 146. 2) Причина, основаніе. З якого приводу? На какой причинѣ?
Зміст
Сучасні словники
Вікіпедія
Привід — термін, який має кілька значень.
При́від — підстава (справжня або вигадана), причина яких-небудь дій або вчинків.
Привід (пристрій) — приклад технічного сленгу, правильно — Привод (привод) — технічний термін, пристрій (пристрої) для надання руху машинам, механізмам
Приві́д — юридичний термін, примусова доставка до слідчого, прокурора або суду обвинуваченого, свідка, потерпілого, що ухиляються без поважних причин від добровільної явки за викликом у призначений строк.
Тлумачний словник української мови
ПРИВІД, воду, ч. 1. Підстава (справжня або вигадана), причина яких-небудь дій, вчинків. [Кай Летіцій:] Слухай! Чи зопалу ти слово се сказала, чи привід маєш щось такого думать? (Л. Укр., II, 1951, 373); Павло твердо вирішив, нарешті, рішуче поговорити з Людмилою.. А якраз і привід був: в цьому ж листі дядько просив дещо переказати Галаганові (Головко, II, 1957, 474); Він мовчав всю дорогу, не знаходячи приводу заговорити з Марією (Кучер, Чорноморці, 1948, 14); Шабля стала приводом для безконечних спогадів, в які любив поринати сиваський воїн довгими зимовими вечорами (Голов., Тополя, 1965, 76); - Не має приводів заздалегідь висловлювати свої сумніви і наш шановний гість, - кинув він у мій бік (Кулик, Записки консула, 1958, 124).
Давати (дати) привід кому, чому для чого, з інфін. - створювати підстави для певних дій, вчинків, думок і т. ін. Міцкевич був дуже складною, багато в чому суперечливою натурою - і як своєю творчістю, так і деякими вчинками давав іноді привід так тлумачити його, як цього хотілося консервативній, реакційній частині польського суспільства (Рильський, X, 1962, 46); Я ж досі не дала Вам приводу сумніватись в моїй правдивості (Л. Укр., V, 1956, 354); Я сів на стілець і замислився про те, що могло дати привід для нашого арешту (Досв., Вибр., 1959, 113); З приводу чого, якого - у зв'язку з чим-небудь. Напишу тобі ще кілька слів про своє здоров'я, бо не хочу, щоб ти турбувалася з приводу тої звістки, яку я подав учора (Коцюб., III, 1956, 347); З приводу якогось свята, а може, й без свята - просто так Юрина старша сестра з своїми подругами вирішили влаштувати «театр» (Смолич, II, 1958, 18); Безплідні вимотуючі атаки було припинено. В полку з цього приводу наговорювали, що Врангель вирішив нібито зачекати прибуття танків (Гончар, III, 1959, 351); Під приводом чого , яким - приховуючи справжню мету дії, вчинку. Катерина могла б послати Нелю до Сулімана під будь-яким приводом, але боялась, що зовсім не попереджена Неля може більш пошкодити справі, ніж допомогти (Вільде, Сестри.., 1958, 354); Фельдшер уже знав, що значить зайти в кабінет. Це значить принести туди спирту під приводом офіціальної службової розмови (Тют., Вир, 1964, 67).
2. діал. Провід (у 2 знач.). Без приводу військо гине (Номис, 1864, № 751); Се все дурень за моїм приводом працює (Барв., Опов.., 1902, 307); - Під приводом матері ти учитимешся хазяїнувати, учитимешся доглядати дітей, як вона своїх доглядала (Мирний, IV, 1955, 53).
3. перев, у сполуч. із сл. давати, діал. Приклад. В усяких дурощах він перший дає парубкам привід (Н.-Лев., VI, 1966, 360); Кустанай - місто, і там повно більшовиків-комуністів. Це вони дають в усьому привід, вони організовують казахську бідноту й середняків-казахів на боротьбу з байством (Донч., І, 1956, 111).
4. діал. Притулок (у 1 знач.). Мене всі прочани знають з усього світу, я їм усім даю привід у Києві (Н.-Лев., II, 1956, 331).
ПРИВІД, воду, ч., юр. Примусова доставка до слідчого, прокурора або суду обвинуваченого, свідка, потерпілого, що ухиляються без поважних причин від добровільної явки за викликом у призначений строк. Він має приводи за крадіжки, погано вчиться, бешкетує (Літ. Укр., 13.Х 1959, 2).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Привід - синоніми
При́від (діал.) спрямовування діяльності когось, чогось, очолювання кого-, чого-небудь тощо.
1. Керува́ння
2. Керівни́цтво
3. Ору́да (розм.)
4. Правлі́ння
5. Про́від
6. Управлі́ння
При́від (діал.) місце, де можна перебути певний час, відпочити, розважитися тощо.
1. Осі́док (розм.)
2. При́стань (перев. поет.)
3. При́шиб (діал.)
4. Приста́нище (розм.)
5. Пристано́висько (розм.)
6. Пристано́вище
7. Прити́н (діал.)
8. Приту́лисько (діал.)
9. Приту́лок
10. Прича́л (перев. поет.)
Джерела та література
Вікіпедія
Тлумачний словник української мови
Онлайн-бібліотека Горох
