Черпак

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:25, 13 квітня 2025; Kokonovalova.fshn24 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Черпак, -ка, м. 1) Черпакъ на длинной палкѣ или ведро съ короткой ручкой, вверхъ стоящей, для набиранія воды. МУК. 1. 44. Шух. І. 250, 251. Ось черпак з водою. Драг. 37. 2) Родъ ковша для поливанія ризей (см. ризи). Шух. І. 179. 3) = Фатка = Хватка. Вх. Пч. II. 23. Подобный-же, но нѣсколько отлично устроенный рыболовный снарядъ. Вх. Пч. II. 24.

Тлумачення слова

Тлумачний словник української мови

ЧЕРПАК, а, ч. 1. Ківш, невелика посудина (перев. з довгою ручкою) для черпання чого-небудь. Маруся подає йому воду в дерев'янім черпаці, він п'є (Фр., IХ, 1952, 310); Андрій поклав весла і став черпаком вибирати воду (Дмит., Наречена, 1959, 156); Гриша, в халаті поверх ватянки, стояв з черпаком у руці над казаном (Гончар, III, 1959, 270); // Кількість чого-небудь, набраного такою посудиною. Кожному одмірялося по черпакові перлової каші (Тют., Вир, 1964, 340).

2. Частина машини, механізму (екскаватора, драги і т. ін. ), що має форму ковша і використовується для виймання ґрунту, породи, якої-небудь маси. Гримотливою стрічкою один за одним невпинно пропливають стальні черпаки, розхлюпуючи каламутну воду. Важкий корпус землечерпалки увесь дрібно тремтить (Донч., VI, 1957, 498); За його спиною час від часу розтулялися щелепи залізного ковша, і з них висипалася нова конусовидна гірка жовтого намулу, вибраного черпаком з напіввисхлої річки (Мур., Свіже повітря.., 1962, 37).

Вікіпедія

Ополо́ник, рідше поло́ник, також черпак, діал. варе́х(а) (вари́шка), заст. по́варка — велика ложка, якою наливають рідкі страви; також шумі́вка — велика плоска ложка з дрібними отворами, призначена для зняття піни або витягування з відвару зварених продуктів.

В Україні для приготування та наливання страв існували великі ложки — варехи, варішки. Для витягування вареників — великі ложки з отворами. Крім цього, ложкарі видовбували ополоники для пастухів на полонинах. Полонинський ополоник — це велика довбана ложка з довгою вертикальною ручкою, що використовувалась під час виготовлення овечого сиру — бринзи. Ополоник був мірою місткості близько 1 літра.

Інше

Вікіпедія

Черпа́к — риболовне знаряддя. Складається з двох взаємоперехресних обручів (бильця) з чотирикутною сіткою, прикріплених на держаку.

Черпа́к — частина машини, механізму (екскаватора, драги і т. ін.), що має форму ковша і використовується для виймання ґрунту, породи, якої-небудь маси.

Джерела та література

  1. Тлумачний словник української мови
  2. Вікіпедія
  3. Вікіпедія