Бешкет
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:04, 22 червня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Бешкет, -ту, м. 1) Скандалъ, безчестіе, посрамленіе. Се ще йому стиднійш буде, що при людях такий бешкет йому зробили. Кв. 2) Шумъ, смятеніе. Шейк.
Бешкет, -ту, м. = Бескет. Київ усе по бешкетах та по кручах. Зміев. у.
