Леле́чич, -ча, м. Аисть-самецъ. Полетів уже лелечич, полізу до гнізда. Лубен. у.
ЛЕЛЕ́ЧИЧ а, ч., поет., рідко.
Самець лелеки. Лелечич задумливо бродив по луках. (В. Дрозд)
Словник Горох
Словник УКРЛІТ