Снуватися

Снуватися, -нуюся, -єшся, гл. 1) Сноваться, дѣлаться основѣ. 2) Ходить сюди й туди. Снуюся по хаті, тиняюсь. Г. Барв. 83. 3) Болтаться. Пояс так і снується коло неї. 4) Мерещиться, вертѣться. Снується мі перед очі, як вдень, так і вночі. Ном. № 378. Біле личко, чорні брови на душі снується. Чуб. V. 2.

Сучасні словники

СНУВАТИСЯ, снується, недок. 1. Використовуватися для виготовлення основи тканини; // Піддаватися снуванню; // безос. Що у мене в полі - сіється, ореться, А прийду додому - прядеться, снується (Чуб., V, 1874, 533).

2. Утворюватися внаслідок переплетення і з'єднання в одне ціле ниток, волокон і т. ін. - Тринадцятка снується (Коцюб., І, 1955, 62); // Безперервно розмотуватися, витися (про нитку). Нитка одноманітно снувалася з клубка (Кобр., Вибр., 1954, 4); * Образно. Це буде мій твір, може, кращий за ті, які читали люди, це буде повість для єдиного читача, найбільше вдячного і чуткого. І це буде нитка, що єднає смерть із життям, а поки вона снується, я ще живий (Коцюб., II, 1955, 183).

3. Те саме, що снувати 4-6. Парубки, ріпники, вози й тачки снувалися довкола (Фр., II, 1950, 8); Люди снуються туди і сюди - хто знає, куди й для чого (Коцюб., II, 1955, 413); В весняному небі снувались навдивовижу ніжні хмарки (Довж., І, 1958, 287); Од цигарок снується дим, І пахне житом молодим (Мал., Любов, 1946, 74); Хочеться працювати, снуються плани - а це вже добре (Коцюб., III, 1956, 369); Новий вже замисел снується, Новий потрібно брать рубіж (Дор., Тобі, народе.., 1959, 63).

4. перен. Поширюватися в просторі. Від образів і покуття снуються пахощі купальського зілля (Стельмах, І, 1962, 649); // Безперервно звучати (про звуки, мову і т. ін.); литися. Снувалася пісня в присмерках (Ірчан, II, 1958, 236); От і снується спокійна розмова, Скручені круто димлять цигарки (Мал., Звенигора, 1959, 186).

5. Ходити туди і сюди.Синонім до слова "вештатись"

Ілюстрації