Кроїти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:03, 11 квітня 2025; Лада Петрик (обговорення • внесок)
Кро́їти, крою, -їш, гл. = Краяти. Про те знає швець та кравець, що він буде кроїти. Ном. № 9577. Як будуть козаче то тіло кроїть. Федьк. III. 152.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КРОЇТИ, крою, кроїш, недок., перех. Розтинати тканину, шкіру тощо на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття тощо. Стара скрині з комори викочує та оксамити.. кроїть та приміряє на панночку (Вовчок, І, 1955, 107); Варя слухняно стала кроїти матерію (Донч., V, 1957, 287); // Вирізувати за міркою частини одягу, взуття тощо. Сорок років випало [дядькові] тачати Халявки та кроїть переди (Мал., Звенигора, 1959, 20).
Наголос
Ілюстрації
|
|
|
|
