Пенякуватий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:53, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Пенякуватий, -а, -е. 1) Придирчивый, навязчивый. 2) Упорный, упрямый. О. 1862. Т. 82. Устань, устань, мила, привіз я дубину, тонку та довгу та сукувату, на шею спину пенякувату. Чуб. V. 644. І не бачила такої пенякуватої дівчини щоб по її було. Черниг. у.
