Топчитися

• Топчитися, -чуся, -чешся, гл. Топтаться, суетиться. Роздігся і давай бродити по потічку, шукати загублі: топчився, топчився — не найде.

1. І топчиться мати коло воріт, не зводячи очей із шляху, що в поле тікає…( Т.Шевченко)
2. Довго топчиться Петро біля дверей, ніби йде, та не йде — щось серце йому не пускає.( І.Франко)
3. Чого ти топчишся, мов тінь без тіла? Говори вже прямо, чи правду чув?( Л. Українка)
4. Він стояв, топчачись на вогкій землі, а в грудях йому ворушилась тяжка думка.( М.Коцюбинський)
5. Топчишся на станції, мовчиш, дивишся, як проходять потяги, і думаєш, куди далі.(С.Жадан)

Сучасні словники

Походження слова «топчитися»:

• Корінь «топ-» походить від праслов’янського topati, що означає «топтати», «топтати ногами», «наступати».
• Суфікс -ч- у слові «топчити» або «топтати» — це результат фонетичних змін (чергування приголосних), властивих для словотвору.
• Постфікс -ся додає зворотності, тобто дія повертається на того, хто її виконує (не просто «топче», а «топчеться сам» або «топчеться на місці»).

Ілюстрації

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/{{{підрозділ}}}]]