Ціпило
Ціпило, -ла, с. ціпи́льна, -ни, ж., ціпи́льно, -на, с. Рукоятка цѣпа. Мнж. 108. Одпустив бич од ціпилна. Ном. № 880. Kolb. І. 64. Ціпилна кислицева, а ув’язь залізна; як попарить мужик ціпом, аж шкура облізла. Грин. ІІІ. 674. Ум. Ціпи́льничко.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ціпило — -а, с., діал. Те саме, що ціпилно. ЦІПИ́ЛНО, а, с. Держак ціпа. Проклята праця!.. А колись бувало робив різьбу мистецьку до палат, до дому божого... Давно було... Тепера що? Ціпилна, топорища, плуги... хрести... (Леся Українка); Гришка перевертає ціпилном снопи і, важко зітхнувши, мовчки б'є ціпом (Г. Косинка); І махнув він легко та звично ціпилном. Бич кресанув по сонцю і упав на снопи: зерно сонячними промінчиками бризнуло по току, шелеснуло в огорожі із снопів (В. Дрозд); * У порівн. В руках черешня груба, як ціпилно (І. Франко).
Ілюстрації
Медіа.Іншими мовамиАнглійська:stick
Джерела та літератураhttps://slovnyk.me/dict/newsum/%D1%86%D1%96%D0%BF%D0%B8%D0%BB%D0%BD%D0%BE |