Куйовда

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Куйо́вдаи, ж., розм. Кудлата людина або тварина. Тато.. не догадується, куди занесло його дзигу, баламутку, його куйовду (Гончар, Тронка, 1963, 249); * У порівн. Ніч, як куйовда, стояла надворі; мела страшенна хуга (Мирний, II, 1954, 295).