Бужина

Бужина, -ни, ж. = Бужанина.

Сучасні словники

Тлумачний словник української мови

БУЖИНА, -и, ж., зах. Див. бужениця.

Горох

БУЖИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

Буди́ти — «коптити»

• виникло, очевидно, з *ob-vǫditi (пор. п. obwędzić «обкоптити»), префіксального утворення від псл. *vǫditi «коптити» (пор. укр. [вуди́ти] «тс.»), в результаті перерозподілу на o-будити (‹*o-bǫditi) з дальшим відпадінням о- як префіксального;

• припущення про спорідненість із лит. budýti «коптити» (Потебня РФВ 4, 199) безпідставне, бо саме литовське слово походить від східнослов’янського *обудити ‹ *обвлѫдити;

• р. бужени́на, бр. бужані́на, ч. (při-)boudlý «пригорілий», [bouzené maso] «копчене м’ясо, окорок»;

Ілюстрації

Див. також

= Бужанина.

Джерела та література

Тлумачний словник української мови

Горох

Вікіпедія

Цікаві факти або додаткова інформація

Бужени́на — м'ясна страва, відома ще за давньослов'янської доби. Являє собою запечений цільний великий шматок м'яса. Подається як гарячим, так і холодним.

В Україні вимоги до цієї страви описані в ДСТУ 4668:2006 «Продукти зі свинини варені, копчено-варені, копчено-запечені, запечені, смажені, сирокопчені.

В Україні зазвичай готують з ошийка чи окосту яловичини або свинини. Іноді м'ясо попередньо маринують. Цільний шматок натирається олією, поливається різноманітними соусами, також використовуються різні спеції. Запікається зазвичай загорнутим у фольгу. Процес приготування триває годину-півтори.