Відгада

Відгада, -ди, ж. Отгадчица. Ум. Відгадочка. Бабусенькоодгадочко, одгадай сей сон. Чуб. V. 773.

Зміст

ВІДГАДА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що відгадувачка.

Тлумачення слова у сучасних словниках

ВІДГА́ДУВАТИ ую, уєш, недок.,

ВІДГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Давати правильну відповідь на загадку; розкривати щось невідоме за допомогою здогаду.

Приклади:

Так йому у вічі й дивиться, думку його відгадує, бо Павлусь за ввесь день і пари з рота не пустить. (О. Стороженко)
Отаман відгадував майже кожен порух Нечепиної душі, тільки не подавав знаку, навпаки, намагався підбадьорити, підвеселити жартом. (Ю. Мушкетик)
Дідона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней. (І. Котляревський)
І радіє Балькаїза, Мов дитина, якщо владар Загадки не відгадає. (Леся Українка)

1.2 кого, що, розм. Пізнавати, розпізнавати.

Приклади:

– Люди для мене дуже, дуже інтересні, – говорив задумчиво [задумливо] далі, – ще більше, як природа. Люблю в них вглиблятися, відгадувати їх. (О. Кобилянська)
Треба вміти відгадати друга. (Л. Дмитерко)

1.3 Давати яке-небудь пояснення або тлумачення снам.

Приклади:

– Недурно мені сю ніч чорна собака снилася, – похваливсь голова. – Жінка одгадувала: напасть... Так воно й є! (Панас Мирний)
– Я без тебе давно сон відгадала. (О. Донченко)

Відгадка

відга́дка

-и, ж.

Відповідь на загадку, розв'язання загадки, розкриття таємниці.