Мокрина
Мокри́на, -ни, ж. Мокрое мѣсто, болото. Вх. Уг. 252.
Сучасні словники
Мокрина - 19 липня святкують останній день літа. Існує приповідка: «Свята Мокрина осінь приносить».
МОКРИНА, -и, ж., зах. Мокра місцина, болото (у 1 знач.).
Ілюстрації
| МокринаIMG 5708.jpeg | МокринаIMG 5710.ipeg | МокринаIMG_5714.jpeg | МокринаIMG 5715.jpeg |
Медіа
Див. також
• Маковія
Джерела та література
==Цікаві факти або додаткова інформація==
Мокрину вважали донькою осені, що приносила дощі та холод. Її свято передувало Дню Іллі, що так само закривав літні утіхи (після Іллі заборонено було купатися). За народньою уявою день Мокрини — це останній день літа. Колись господарі в цей день примічали погоду, бо існувало вірування, що яка погода на Мокрини, така буде й осінь. Якщо в цей день ішов дощ то селяни чекали мокрої дощової осені, а якщо було сухо й світило сонце, то це був знак теплої й сухої погоди восени. Якщо ж день видавався сухим, то баби проводили особливий обряд викликання дощу — «робили Мокрини». Знаходили дівчину, яка народилася 1 серпня, називали її Мокриною, наряджали в святкову сукню і підносили їй колосся хліба. Вона повинна була віднести їх до річки, щоб та передала хліб волозі небесної і вмовила її пролити дощ. А от якщо день і без обрядів видавався сирим, то ті, хто народився в день Макрини не міг виходити на вулицю, інакше злива може залити всю землю. Покажчик осені, дощить — буде мокра; сухо — буде багато сонячних днів. «Як на Мокрини дощ, то горіхи повимокають, а як сухо, то бджоли повилітають!», — тобто будуть ще роїтися. Так говорять селяни на Київщині. «Якщо на Мокрини дощ, то сій жито: буде врожай!», — каже приповідка на Уманщині.
