Відгада

Відгада, -ди, ж. Отгадчица. Ум. Відгадочка. Бабусенькоодгадочко, одгадай сей сон. Чуб. V. 773.

Сучасні словники

Тлумачення із "Словника української мови"*

ВІДГАДА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що відгадувачка.

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник «Горох»

ВІДГА́ДУВАТИ ую, уєш, недок.,

ВІДГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Давати правильну відповідь на загадку; розкривати щось невідоме за допомогою здогаду.

Приклади:

• Так йому у вічі й дивиться, думку його відгадує, бо Павлусь за ввесь день і пари з рота не пустить. (О. Стороженко)
• Отаман відгадував майже кожен порух Нечепиної душі, тільки не подавав знаку, навпаки, намагався підбадьорити, підвеселити жартом. (Ю. Мушкетик)
• Дідона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней. (І. Котляревський)
• І радіє Балькаїза, Мов дитина, якщо владар Загадки не відгадає. (Леся Українка)

1.2 кого, що, розм. Пізнавати, розпізнавати.

Приклади:

• – Люди для мене дуже, дуже інтересні, – говорив задумчиво [задумливо] далі, – ще більше, як природа. Люблю в них вглиблятися, відгадувати їх. (О. Кобилянська)
• Треба вміти відгадати друга. (Л. Дмитерко)

1.3 Давати яке-небудь пояснення або тлумачення снам.

Приклади:

• – Недурно мені сю ніч чорна собака снилася, – похваливсь голова. – Жінка одгадувала: напасть... Так воно й є! (Панас Мирний)
• – Я без тебе давно сон відгадала. (О. Донченко)

Великий тлумачний словник сучасної мови

Відгадка

відга́дка

-и, ж.

Відповідь на загадку, розв'язання загадки, розкриття таємниці.

Ілюстрації