Рівнісінько
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:55, 27 березня 2025; Aimatiuk.fpsrso24 (обговорення • внесок)
Рівнісінько, нар. Совершенно гладко, с. прямо, с. равно.
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови
РІВНЕСЕНЬКИЙ, а, е. Дуже, зовсім рівний (у 1-5 знач.). От і полонинка ся. Аж сміється, зелена. Рівнесенька така, веселенька. Безклопітна (Хотк., II, 1966, 138); Усе приглядалася [Галочка], як він гарно говорить та губоньками, що червоні, як та калина, поворочує [повертає], і з-за них та зубоньки мелькають, білесенькі та рівнесенькі, як є один (Кв.-Осн., II, 1956, 327).
Ілюстрації
|
|
|
|
