Сільце
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:21, 22 березня 2025; Soternytsia.fpsrso24 (обговорення • внесок)
Сільце́, -ця́, с. Силокъ. Як би хто инший на тій ниві сільце поставив. Шевч. См. Сіло. Словник української мови СІЛЬЦЕ1, я, с. Зменш.-пестл. до село 1. В сяйві-золоті сміються Фіалковії узгір'я, А на пригорі сільце, Мов гніздечко чепурнеє (Л. Укр., IV, 1954, 161); Борислав був колись невеличким сільцем (Ков., Світ.., 1960, 21).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
