Ковзкий

Ковзкий, -а, -е. Скользкій. Реміняка плавка, ковзка, до дерева не пристає. Чигир. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Портал української мови та культури

КОВЗКИ́Й, а, е.

1. Такий, що не утворює тертя й на якому ледве тримається хто-, що-небудь. Подовгу стояла Горпина на ковзкому краю безодні (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 332); Набравши в льоху решето яблук та слив, швець без пригод вибрався по ковзких східцях нагору (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 229); // Такий, якого важко втримати в руках; дуже гладкий, слизький. Ковзкий, відполірований мозолястими руками дубовий рогач вертівся в руках Уляни (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 57).

2. перен. Який може призвести до поганих наслідків; ненадійний, непевний (про життєвий шлях і т. ін.). Ковзке становище; // Такий, у якому приховане що-небудь небезпечне, сумнівне або двозначне. Ковзка тема; Ковзке питання.

Ілюстрації

Іншими мовами

Vocabulary.com

Переклад з англійської : slippery

Langenscheidt

Переклад з німецької : schlüpfrig, glatt, glitschig

Dictionnaire de l’Académie française

Переклад з французької : glissant

Джерела та література

Академічний тлумачний словник української мови (1970—1980) Тлумачний словник української мови

Зовнішні посилання

• Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
• СЛОВНИК - тлумачний словник української мови