Дівнян

Дівнян, -ну, м. Раст. Ononis hircina. Лв. 100. “дивний”, “дивувати”, “дивовижний”, це слово використовувалося для опису чогось незвичайного, дивовижного або такого, що викликає здивування. [[Категорія:Ді]Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет права та міжнародних відносин] Слово походить від праслов’янського кореня divъ, що означало “дивовижний”, “незвичайний”, “чудесний”. Цей корінь також зустрічається в інших слов’янських мовах, зокрема в російській (дивный), болгарській (дивен) та сербохорватській (диван).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках - Слово “дівнян” рідко зустрічається в сучасній літературі, але може використовуватися в історичних текстах, народних піснях або фольклорі для передачі атмосфери старовини чи архаїчного стилю. Таке слово може використовуватись для позначення когось або чогось незвичайного, химерного чи трохи чудного. Хоча слово “дівнян” є застарілим, його можна побачити в реконструкціях архаїчної мови або у творах, які відтворюють стародавні стилі мовлення.