Парубок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:40, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Парубок, -бка, м. 1) Парень, молодой человѣкъ. КС. 1887. VIII. 767. Уже вони не діти, а вже стали парубок і дівчина гарненькі великі вже поросли. Рудч. Ск. І. 118. 2) Холостой человѣкъ. Я думала, що він удівець та сам собі живе, а він ще й досі парубок. 3) Работникъ наемный. Мо, каже, останешся в мене за парубка? Чуб. ІІ. 7. Ум. Парубонько, парубо́чок. Чуб. V. 10.
