Возовий

Возовий, -а, -е. 1) Телѣжный. Возове колесо. 2) Упряжной. Да сто коней верхових, а сімдесят возових. Мет. 3) Проѣзжій, ѣдущій возомъ. Да брали митопромито: од возового по півзолотого, ой пішого пішеницї по три денежки мита брали. АД. ІІ. 21. 4) Шлях возовий. Проѣзжая дорога. Канев. у.

Сучасні словники

ВОЗОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до віз1 1. З-під возових коліс коріння плига (Граб., І, 1959, 205); // Признач. для їзди возом. Він постановив собі йти його [лісу] краєм, границею між нивами і толокою, доки не надибле якоїсь возової дороги, що вела б у ліс (Фр., III, 1950, 84).

2. Який ходить у возі; запряжний. Да сто коней верхових, а сімдесят возових (Сл. Гр.).

3. Стос. до перевезення вантажу па возах. Платиться в Криму і на Дону мито від чумацького воза, а мірою возової ваги вважається те, як воли рушать мажу (Барв., Опов.., 1902, 154).

Ілюстрації

x140px