Панувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:33, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Панува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Господствовать, властвовать. Біс та його діти панують у світі. Ном. 2) Царствовать. 3) Жить побарски. Іди, доню, каже мати, не вік дівувати! Він багатий, одинокий, будеш панувати. Шевч. 14.
