Панотець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:32, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Панотець, -тця́, м. 1) Отецъ. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки; отсе мені панотець покупив, щоб хороший молодець полюбив. Нп. 2) Священникъ. Панотець глянув на її щире покаяння, звелів Мотрі одвести її у манастир. Стор. 2) Хозяинъ, господинъ, сударь, титулъ старыхъ уважаемыхъ людей. Ум. Панотченько. Маркев. 102.
