Бренькіт

Бренькіт, -коту, м. = Бринькання. Желех.

Звуки, утворювані бреньканням. Свіжий, кріпкий вітерець.. доносив до слуху пішоходів легесенький бренькіт дзвінків (Фр., III, 1950, 16); Знову слуги подалися До убогої хатини. І, підходячи, почули Тихий бренькіт мандоліни (Л. Укр., І, 1951, 384);

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Інститут філології]]