Скарлючитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:10, 14 листопада 2024; Ysnosach.frgf24 (обговорення • внесок)
Скарлю́читися, -чуся, -чишся, гл. Согнуться, скорчиться. Зігнута постать удвоє перегнулась, скарлючилась. Мир. Пов. II. 111. Скарлючитися
Зміст
Сучасні словники
СКАРЛЮЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Зігнутися, зіщулитися. Захирів старий, згорбився, скарлючився... та й умер (Мирний, II, 1954, 95); - Ось вона, неволя татарська! День і ніч у кайданах спи, працюй, їж і пий скарлючившись, прикутий до лави (Тулуб, Людолови, І, 1957, 476); // Неприродно викривитися (про руки, пальці і т. ін.). Очі в нього запалали, пальці якось скарлючилися (Мирний, III, 1954, 230). Тлумачення слова у сучасних словниках