Серпій
Серпій, -пія, серпни́к, -ка, м. Раст. Chrysanthemum lecanthemum. Вх. Пч. І. 9.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СЕ́РПІЙ, ю, чол., бот. (Serratula, L.). Трав'яниста рослина родини складноцвітих, яку використовують для одержання жовтої та зеленої фарби.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Іншими мовами
Vocabulary.com
Переклад з англійської : Serratula (Saw-wort)
Langenscheidt
Переклад з німецької : Färber-Scharte
Dictionnaire de l’Académie française
Переклад з французької : Serratule des teinturiers
Опис
Serratuia coronata — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебла прямостоячі розгалужені, гранясті й ребристо борозенчасті, пурпурові, до 150 см заввишки. Листки чергові, черешкові (нижні) або майже сидячі (верхні), перисто роздільні до розсічених, з 3-7 парами яйцеподібних або видовжено ланцетних бічних сегментів і більшим за них верхівковим; зверху голі, темно-зелені, зісподу — світліші; сегменти листків гострокінцеві, нерівно зубчасті, з відтягнутими на кінці в коротеньке білувате вістря зубцями, по всьому краю пильчасто-жорсткі. Квітки трубчасті, пурпурові, зібрані в кошики, розташовані на кінцях головних гілок по 1-2; крайові квітки більші, функціонально маточкові, з три-чотири роздільним відгином, серединні — двостатеві, з п’яти роздільним відгином. Плід — сім'янка. Цвіте з липня до вересня.
Поширення
Серпій увінчаний росте в Лісостепу (за винятком Крайнього Заходу) і в північній частині Степу на сухих луках, по узліссях, серед чагарників.
Лікарські властивості
Для виготовлення галенових лікарських форм використовують траву серпію, яку заготовляють під час цвітіння рослини. Після сушіння грубі частини стебел відкидають. У траві серпію містяться алкалоїди (сліди) і значна кількість аскорбінової кислоти (у свіжому листі до 120 мг %). В народній медицині серпій увінчаний визнають як засіб, що має в'яжучі, протизапальні, жарознижувальні, жовчогінні, проти блювотні й седативні властивості. Настій трави дають усередину при хворобах шлунку, блюванні, проносі, жовтяниці, геморої, гарячці, недокрів'ї та психічних захворюваннях. Внутрішньо — настій трави (2 чайні ложки сухої трави настояти 3—4 години на 250 мл окропу) пити по 1 ст. ложці тричі на день після їжі.
Див. також
Серпій
Список дикорослих корисних рослин України
Червона книга України
Джерела та література
Серпій увінчаний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 395. — ISBN 5-88500-055-7.
